З нагоди святкування Дня Державного Прапора України та 34-ї річниці Незалежності України
Шановні колеги!
23 серпня ми вшановуємо наш національний символ, величний символ нашої держави — Державний Прапор України. Синій і жовтий кольори знамена стали уособленням свободи, миру, єдності та працьовитості, уособленням нашої віри, гідності й незламності. Синьо-жовте знамено — це барви неба і пшениці, волі та праці, сили духу й надії. Під цим прапором покоління українців боролися за свободу, під цим прапором Україна пройшла свій непростий шлях становлення та сьогодні героїчно виборює право на майбутнє. Він єднає нас у боротьбі та надихає у найважчі часи. Сьогодні він майорить над усією країною, над нашими військовими позиціями, над серцями мільйонів людей, які прагнуть миру й перемоги.
24 серпня ми відзначаємо 34-ту річницю проголошення Незалежності України — доленосний день, що став початком нової історії українського народу. За ці десятиліття Україна розвивалася як незалежна держава, зміцнювала демократичні інститути, плекала власну культуру, розбудовувала економіку та формувала сильне громадянське суспільство.
Цей день — не лише подія 1991 року, це тисячолітній спадок державності.
Наші корені сягають глибини століть: від могутньої Київської Русі IX століття, спадкоємцем якої є сучасна Україна, від галицько-волинських князів та козацької доби, від УНР до відновлення Незалежності наприкінці ХХ століття — українці завжди прагнули жити у власній, самостійній, вільній країні.
Це день, коли здійснилася віковічна мрія багатьох поколінь — мати свою вільну та суверенну державу. Символічно, що сама назва «Україна» вперше згадується у Київському літописі 1187 року, після смерті переяславського князя Володимира Глібовича. Це дуже важливий історичний акцент, який гарно підкреслює тяглість нашої державності, і відтоді вона стала уособленням рідної землі та Батьківщини для мільйонів поколінь.
Сьогодні Незалежність — не лише надбання минулого, а й відповідальність перед майбутнім. Це щоденна праця, єдність та готовність кожного з нас захищати і розбудовувати свою країну. Сьогодні цей спадок продовжуємо ми. Україна переживає найважче випробування своєї сучасної історії — повномасштабну війну. Незалежність більше не є лише історичним актом, вона стала щоденним подвигом.
На передовій і в тилу кожен із нас робить свій внесок у перемогу. Наша держава, що постала з тисячолітньої боротьби, сьогодні знову відстоює своє місце серед вільних народів світу. Ми боремося за саме існування Українського народу, за збереження України та українства, за можливість для кожного з нас вільно жити та слідувати власному вибору. Сили оборони України мужньо тримають фронт, боронять наше небо і землю, захищають кожен наш дім, кожну дитину, наше право бути вільними, наше майбутнє.
Ці святкові дні — нагадування, що свобода не є даністю. Вона — наш вибір, наш подвиг і наша спільна відповідальність, свобода не дається раз і назавжди, її потрібно боронити й берегти. Нехай наша єдність, віра та любов до Батьківщини допомагають долати всі труднощі.
Єднаймося, підтримуймо одне одного і наших захисників, бережімо символи й гідність нашої країни. Нехай ці свята стануть для всіх нас джерелом натхнення, гордості, ми впевнені: Україна вистоїть і переможе.
Бережімо свою Державу, шануймо її символи та будьмо гідними синами й доньками України! З вірою у Перемогу, з пошаною до наших героїв і з надією на щасливе майбутнє! Вітаємо Вас із Днем Державного Прапора та Днем Незалежності України!
Слава Україні! Героям слава!